На асфальт тихо капала осінь,
і думки вже давно не вивозять.
Любов плакала досить, ті розплетені коси били шторм, град і грози.
На асфальт тихо капала осінь,
і думки вже давно не вивозять.
Любов плакала досить, ті розплетені коси били шторм, град і грози.
Ми губили себе поміж ночей, поміж тисячі зайвих причин.
Ти дивилась на мене мовчки.
і думки вже давно не вивозять.
Любов плакала досить, ті розплетені коси били шторм, град і грози.
На асфальт тихо капала осінь,
і думки вже давно не вивозять.
Любов плакала досить, ті розплетені коси били шторм, град і грози.
Ми губили себе поміж ночей, поміж тисячі зайвих причин.
Ти дивилась на мене мовчки.